Якщо ви - в хорошій спортивній формі, коли вас не лякає мінлива львівська погода - обов'язково зійдіть на Високий замок. Підкорити цю львівську вершину стане справжнім подвигом для кожного туриста. Як варіант, після милування краєвидами з Високого замку, можна не спускатися в місто, а піти в сторону - на Вознесіння, потім у Шевченківський Гай, а там і до Личакова недалеко. Хоча визначальним фактором, ймовірно, стане таки погода.

Замкова гора мала в історії нашого міста вирішальне значення. Найдавніший хроніст Львова бургомістр Бартоломей Зіморович пише так короля Данила Галицького: "Побачивши на самому кордоні своїх володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену внизу немовби кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він негайно наказав збудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди свою княжу резиденцію ".

Але перезимувавши одну зиму в своєму новому замку серед лютому виття холодного північного вітру і відчувши незручність житла на крутому схилі, куди ледве піднімалася задихаючись тяглова худоба, Данило був дуже незадоволений цим місцем. Тоді король збудував інший замок - Низький - на місці, де тепер є вернісаж. Цей замок був пристосований більше для життя, ніж для оборони. А Високий Замок доручили охороняти чисельному загону, щоб зберігати заховані там скарби. Власне ці скарби - дві золоті корони, золоті хрести і позолочений трон - пограбував польський король Казимир Третій Великий, 1340 захопив Львів.

Окрім свого оборонного значення, замок служив ще й місцем ув'язнення. 1410 тут перебували в'язні, німецькі лицарі-хрестоносці, які потрапили в полон під час Грюнвальдської битви.
Під час потужного землетрусу 1670 шматок замкового стіни обрушився вниз. Разом з ним впала й колодязь, витягнута з величезним трудом. З цього часу починається період занепаду Високого Замку. Після захоплення Львова шведським королем Карлом Дванадцятим 1704 | Новини всі більше і більше занепадає. Залишений напризволяще він стає притулком для різного роду волоцюг і розбійників, які сіяли страх серед львівських передміщан. На Високий Замок виганяли з міста хворих на чуму.

За останні десятиліття, особливо в 70-80 роки минулого століття було упорядковано гору, прокладено кам'яні сходи і влаштовано прогулянкові асфальтові доріжки. Найвища гора Львова (413 метрів над рівнем моря і близько 130 метрів над рівнем центру міста) була штучно насипана наприкінці XIX століття на честь річниці Люблінської унії. Таким чином Львів одержав незрівнянний з іншими містами Європи оглядовий майданчик, краєвиди з якого не можуть залишити байдужим жодного, хто наважився сюди піднятися.

Важливою родзинкою цієї гори є парк, який був заснований більше півтора століття тому (вулиці Ужгородська, Княжа). Зрізану Лису гору засадили майже п'ятдесятьма видами звичайних та екзотичних дерев та кущів. Нижня тераса є найгарнішим місцем парку. 1841 тут були побудовані штучну печеру або грот, прикрашений левами з колишньої львівської ратуші. З кінця 19 століття цей грот охрестили гротом самогубців. Однак ніяких письмових свідчень про конкретні випадки самогубств на цьому місці не залишилося.

Нещодавно на Високому замку з'явилася лавочка-гойдалка для закоханих. Опорами лавочки для закоханих слугують два викувані із залізних пластів леви, які тримають в пащах металеві "мотузки", що на них кріпиться дерев'яний сідло для двох чоловік. "Це лавочка не тільки для закоханих між собою, а й для закоханих у місто Лева, - пояснює ідею цього унікального художнього виробу, створеного у співдружності десяти майстрів, художниця-металістка Емілія Сидор.

Немає сумніву, що львів'яни дуже люблять парк Високий замок. Він розташований практично в центрі міста і кожен львів'янин з урбаністичного загазованого міста може за 10-15 хвилин пішки потрапити в тінь цих розкішних і величних дерев, щоб насолодитися неповторною красою цього унікального куточка, який височіє над нашим древнім містом.